Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (9)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Чаплинський Р$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Кузьмичєв А. І. 
Плазмові системи високого тиску з мікроструктурованими електродами. Частина 1. Фізичні основи генерації нетермічної плазми при атмосферному тиску [Електронний ресурс] / А. І. Кузьмичєв, Р. Ю. Чаплинський // Electronics and communications. - 2014. - Т. 19, № 3. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eisv_2014_19_3_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 228.214 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Крижановський В. І. 
Плазмові реактори для генерації озону на коронному розряді з вторинними емітерами електронів [Електронний ресурс] / В. І. Крижановський, А. І. Кузьмичєв, Р. Ю. Чаплинський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2010. - № 5. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2010_5_3
Проведено дослідження різних за конструкцією електродних систем плазмохімічних реакторів на безстримерному коронному розряді з вторинними емітерами електронів та визначення ефективності з генерації озону. Знайдено емпіричну залежність між вихідною концентрацією озону C, струмом розряду I та потоком кисню Q для реакторів із голковими електродами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 288.369 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Крижанівський В. І. 
Вплив параметрів тонкоплівкового діелектричного бар’єра на характеристики озонатора [Електронний ресурс] / В. І. Крижанівський, А. І. Кузьмичєв, Р. Ю. Чаплинський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2011. - № 6. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2011_6_4
Досліджено вплив параметрів тонкоплівкових і скляних діелектричних бар'єрів товщиною від 8 мкм до 1 мм на характеристики озонатора. Надано результати експериментального дослідження впливу на характеристики озонатора параметрів діелектричних бар'єрів з полімерних матеріалів (лавсану та фторопласту), кварцового скла і плівок SiO2, нанесених за допомогою методу електронно-променевого випаровування в реакційному середовищі. Показано, що шорсткість електрода під діелектричним бар'єром зменшує величину напруги пробою останнього. Встановлено, що поряд із плівками SiO2 підвищенню коефіцієнта корисної дії озонатора сприяє використання полімерних тонкоплівкових бар'єрів, проте їх строк служби на порядок менший. Таким чином, найкращим матеріалом для застосування як діелектричного бар'єра (серед досліджених) є тонкі плівки SiO2, які осаджені на поліровану поверхню електрода.
Попередній перегляд:   Завантажити - 601.613 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Чаплинський Р. П. 
Регіонарна анестезія з пролонгованою аналгезією при лікуванні множинних переломів кісток кінцівок [Електронний ресурс] / Р. П. Чаплинський, Є. Є. Перепелиця, М. І. Березка, Є. В. Гарячий, В. О. Литовченко // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Т. 23, № 1. - С. 89-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2017_23_1_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 389.801 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Волкова Ю. В. 
Епідуральна інфільтрація глюкокортикоїдів та місцевих анестетиків при лікуванні неспецифічного болю в спині [Електронний ресурс] / Ю. В. Волкова, Р. П. Чаплинський, Ю. О. Бабалян, М. С. Калашніков, А. В. Селюкова // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 7. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_7_8
Неспецифічний біль у спині - найчастіша скарга після невеликих травм і гострих респіраторних захворювань та провідна причина обмеження фізичної активності пацієнтів молодше 45 років. Це захворювання продовжує залишатися соціально значущою медичною проблемою внаслідок як тривалої непрацездатності цієї групи пацієнтів, так і високої вартості лікування. Мета роботи - оцінити ефективність епідуральної інфільтрації місцевими анестетиками і глюкокортикостероїдами при неспецифічному болі в спині, пов'язаному з дегенеративно-дистрофічним ураженням різних відділів хребта, та визначити її вплив на покращання якості життя таких хворих. Проаналізовано результати лікування 71 пацієнта віком від 36 до 74 років, які перебували в Центрі лікування болю та неврологічному відділенні КЗОЗ "Харківська обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" із 2016 по 2017 рр. із приводу хронічного неспецифічного болю в спині. Пацієнти були розподілені на 2 групи: основну - 38 осіб, яким як монотерапію епідурально вводили розчин глюкокортикостероїду та місцевого анестетика, та контрольну - 33 пацієнти, яким проводили стандартне консервативне лікування. У результаті проведеної терапії пацієнти відчували зменшення болю в спині, покращання загального самопочуття та якості життя. Однак через 6 тижнів після лікування рівень болю в групі пацієнтів, які одержувала епідуральні ін'єкції, був нижчим у 1,7 раза порівняно зі стандартною терапією. Покращання життєдіяльності та загального функціонування в два рази порівняно з результатами до лікування спостерігалось в основній групі через 3 тижні після початку терапії, у той час як пацієнти контрольної групи не досягли такого результату навіть через 6 місяців після лікування. Висновки: проведене дослідження показало доцільність використання епідуральних ін'єкцій розчину глюкокортикоїду та місцевого анестетика в пацієнтів із хронічним неспецифічним болем у спині в моделюванні больового синдрому.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.305 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Криворучко І. А. 
Лапароскопічна холецистектомія із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні [Електронний ресурс] / І. А. Криворучко, Р. П. Чаплинський, А. В. Вовк, В. А. Вовк, Д. О. Смецков, С. А. Андреєщев // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_5_6
Мета роботи - проаналізувати результати застосування субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні під час виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) для удосконалення методу регіонарної анестезії при операціях на органах черевної порожнини. У 549 пацієнтів, віднесених до I - III класу за класифікацією American Society of Anesthesiology (ASA), віком від 25 до 82 років, середній вік становив (48,9 +- 13,1) року, виконали ЛХЕ із пневмоперитонеумом, який створювали нагнітанням в черевну порожнину вуглекислого газу (CO2), із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. З приводу гострого холециститу (ГХ) оперовані 319 (58,1 %) пацієнтів, хронічного калькульозного холециститу (ХКХ) - 230 (41,9 %). Із 319 хворих із ГХ у 278 (87,4 %) були деструктивні форми. Інтраопераційні параметри, інтенсивність післяопераційного болю та міру відновлення в цілому, а також задоволеність пацієнтів під час спостереження проспективно зафіксовані у дослідженні з метою оцінки можливості та безпечності процедури. Всі операції завершені лапароскопічно, у жодному спостереженні не виникло необхідності переходити з субарахноїдальної анестезії на загальну. Інтенсивність болю протягом 4 год після операції становила 1,6 +- 1,1 (діапазон 0 - 5), через 8 год - 1,2 +- 0,9 (діапазон 0 - 6), через 24 год - 1,02 +- 0,7 (діапазон 0 - 5). Всі пацієнти виписані через 1 - 7 днів. Висновки: ЛХЕ з пневмоперитонеумом CO2 може бути успішно та безпечно виконана із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. Крім того, спинальна анестезія пов'язана з мінімальним післяопераційним болем і принаймні однаковою мірою відновлення, як у разі використання загального знеболювання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 135.293 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Чаплинський Р. П. 
Комбінована регіонарна анестезія при операції піхвової екстирпації матки, кольпоперинеорафії з леваторопластикою [Електронний ресурс] / Р. П. Чаплинський, В. М. Панов, Р. А. Сафонов, А. В. Селюкова // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 5. - С. 93-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_5_16
Розглянуто оригінальний підхід до знеболювання при операціях черезпіхвової екстирпації матки з пластикою. Здійснено знеболювання 32 хворих із застосуванням комбінації методів регіональної анестезії (субарахноїдальна анестезія + каудальна аналгезія) із ультразвуковим супроводом. Каудальна блокада з віазулізацією епідурального простору за допомогою ультразвукового сканера дозволяє застосувати її практично у всіх хворих, яким вона показана, з майже 100 % успіхом блокади. Якість знеболювання визначалася самопочуттям самих пацієнтів, які відмічали адекватність знеболювання і комфортність на операційному столі і в післяопераційному періоді. Знеболювання після операції здійснювалось без застосування опіоїдів. Запропонована схема знеболювання показує переваги над проведенням загального знеболювання та ізольованої субарахноїдальної анестезії в даної категорії хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 423.637 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Чаплинський Р. П. 
Анестезіологічне забезпечення лапароскопічних гінекологічних операцій: новий погляд [Електронний ресурс] / Р. П. Чаплинський, Р. А. Сафонов, А. В. Селюкова // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 8. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_8_16
У теперішній час у світі понад 90 % всіх гінекологічних операцій виконується лапароскопічно. Все частіше такі операції проводяться за умов регіонарної анестезії. Мета роботи - порівняння перебігу післяопераційного періоду у пацієнток, які зазнали лапароскопічних гінекологічних втручань в умовах загальної або регіонарної анестезії. У проспективне когортне дослідження було включено 208 пацієнток, яким виконувались лапароскопічні консервативна міомектомія та екстирпація матки з придатками у відділенні оперативної гінекології з малоінвазивними технологіями Харківського регіонального перинатального центру Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" у 2016 - 2018 роках. Середній вік пацієнток становив 44,78 +- 8,01 року. Пацієнтки були розподілені на дві групи: у першій використовували загальну анестезію (ЗА) зі штучною вентиляцією легень (група ЗА) (n = 103), у другій комбіновану регіонарну анестезію (група РА) (n = 105). Впродовж усього післяопераційного періоду оцінка болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) була вірогідно нижчою серед пацієнтів групи РА. Найбільша різниця між показниками в обох групах спостерігалась через 3, 6 та 12 годин після операції (бали за ВАШ у групі ЗА були більше, ніж у групі РА, у 6,4 раза). Частота виникнення післяопераційної нудоти та блювання була вірогідно вищою у групі ЗА - 20,4 % порівняно з 5,7 % у групі РА. Активізація пацієнток групи РА починалась через 5 годин, у групі ЗА - через 16 - 18 годин. Рівень задоволеності пацієнток лікуванням за шкалою Лайкерта (1 - 5 балів) оцінювався через 3 місяці після операції: у групі РА (4,67 +- 0,41 бала) показано значно більшу задоволеність лікуванням, ніж у групі ЗА (4,15 +- 0,73 бала). Висновки: комбінована регіонарна анестезія - ефективний метод знеболювання лапароскопічних гінекологічних операцій. Саме така багатокомпонентна методика, за результатами нашого дослідження, є більш ефективною, безпечною, комфортнішою для пацієнтів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 544.376 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського